Історія школи

Історія загальноосвітньої школи I – III ступенів смт Гути Богодухівського району Харківської області розпочалася у далекому 1882 році, коли при цукровому заводі в Гутянському маєтку фірми Л.Е.Кеніг-Н-ки відкрилося Гутянське двокласне сільське училище Міністерства народної освіти.

Фундатором училища був Л.Е. Кеніг, засновник фірми. З дня відкриття училища, 3 жовтня (19 вересня за старим стилем) 1882 року, до 1917 року воно утримувалось повністю за рахунок фірми.

В училищі навчались діти обох статей, але у класах хлопчики і дівчатка сиділи окремо.

Перше приміщення школи було розраховане на 100 учнів. В рік відкриття до училища записалося 43 учні, а в 1896 році їх кількість збільшилась до 108. Зваживши на це, фірма Кеніг побудувала нове приміщення школи на 250 учнів, відкриття якого припало на початок 1897 – 98 навчального року.

З відкриттям училища в ньому працювали дві бібліотеки: учительська і учнівська. Перша призначалася для підготовки вчителів до уроків. У 1913 році в ній налічувалося книжок 525 найменувань у 630 томах, в основному педагогічних, вартістю 750 рублів.

В учнівській бібліотеці в 1913 році було 2200 гарно підібраних дитячих книжок загальною вартістю 1000 рублів.

В училищі діти навчалися 5 років.

З 1906 року всім учням видавались безкоштовно підручники, зошити, ручки. А до цього часу їх отримували тільки найбідніші діти.

Фірма Кеніг забезпечувала навчальний процес найновітнішими навчальними посібниками.

Раз на тиждень, вечорами, для учнів проводились читання, які ілюструвались світловими картинками за допомогою проекційного ліхтаря.

На різдвяних канікулах щорічно для дітей влаштовували ялинку. До 500 рублів витрачала фірма на різдвяні подарунки і цукерки для школярів.

До 1910 року в училищі викладалась військова гімнастика, а з вересня 1910 року вона була замінена сокольською.

Фірма Кеніг турбувалась і про харчування учнів. Кожна дитина отримувала безкоштовний сніданок.

Училище освітлювалось електрикою, мало водогін, центральне опалення. В 1909-10 навчальному році було настелено паркетну підлогу.

Влітку 1911 року до рекреаційного залу фірма за свій рахунок добудувала театральну сцену з усім необхідним обладнанням і декораціями.ля утримання педагогічного персоналу училища фірма Кеніг виділяла коштів удвічі більше, ніж у державних закладах. Так, завідуючий училища отримував жалування 900 рублів, а разом з городніми і молочними (130 руб. і на служницю 108 руб.) – всього 1138 рублів. Законовчитель – 300 рублів. Учитель другого класу отримував жалування 720 руб., а з молочними і городніми (130 руб.) – 850 рублів. Учителі перших класів отримували по 480 рублів і по 130 руб. молочних і городніх.

Квартири для вчителів розташовувались в окремому приміщенні, поруч з училищем. Квартира кожного учителя складалась з 3-х кімнат та кухні (100 кв.м.), які освітлювались електрикою, мали водогін і були обставлені меблями.

Для ілюстрації вищесказаного наведемо кошторис витрат на утримання Гутянського училища на 1912 – 1913 навчальний рік:

Підручники і зошити для учнів – 500 руб.

Навчальні посібники – 205 руб.

Книги і журнали для бібліотеки – 465 руб.

Швейна машина і матеріали для навчання з рукоділля – 310 руб.

Ялинка - 500 руб.

Нагороди і обіди на свята - 75 руб.

Інші непередбачені витрати – 165 руб.

Картопля для учнівських сніданків – 75 руб.

Ремонт – 390 руб.

Водопостачання, опалення, освітлення – 600 руб.

Утримання учительського персоналу – 5768 руб.

Молочні, городні, квартирні та інші – 2144 руб. 68 коп.

Витрати на відрядження для 2-х вчителів на педагогічні курси або екскурсії – 250 руб.

Утримання учительських квартир і двору – 168 руб.

Утримання охорони – 783 руб. 20 коп.

Всього ............................................... 12 398 руб. 88 коп.

Після Жовтневої революції 1917 року училище було перейменоване у школу з 7-річним терміном навчання. На початку 30-х років на базі школи функціонував робфак від сільськогосподарського інституту, що у Білій Церкві на Київщині.

У 1939 році школа стала 10-річкою. Директором школи  був Василь Григо вич Ляшенко. Він зумів організувати учительський колектив, добре була поставлена спортивна робота в школі серед учнів і вчителів. Матеріальна база на той час була достатня. Гутянська середня школа була серед кращих у Богодухівському районі.З 1939 року директором школи було призначено Клочка Олександра Матвійовича (згодом – „Ветеран педагогічної праці”, „Заслужений вчитель шкіл УРСР”, кавалер орденів Леніна і Трудового Червоного Прапора).У ті буремні роки пішли на фронт учителі Бугаєнко М.С., Галаган М.Т., Іванов Є.З. і учні-семикласники Вітя Тарасенко, Анатолій Капшук, Альфред Баштенко. Вітя Тарасенко загинув у перші дні війни. Не повернулись з війни Льоня Лаптенко, Володя Уфанцев, Владзієвський, Ваня Форостенко, Петя Шило та інші.У 1941 році Олександр Матвійович був направлений на підпільну роботу.

Коли селище Гути було окуповане фашистами, учителі, які жили у шкільних квартирах, зберегли від розграбування фізичний кабінет.

Під час Другої світової війни школа не працювала, вона відновила свою діяльність тільки з вересня 1943 року. З 1944 року по 1951 рік школу очолив Сокура Василь Лукич, учасник Великої Вітчизняної війни. У ті повоєнні роки у 1-х – 3-х класах навчалось 400 учнів, було по 3-4 класи в паралелі. У зв’язку з великою кількістю учнів у 1948 році школа була переведена на двозмінний режим навчання.

Заняття 2-ої зміни тривали до 19.30 вечора. Засідання педагогічних рад закінчувалось інколи далеко за північ. Наступним директором, який пропрацював на цій посаді понад 21 рік (з 1951 по 1972 р.р.), був Іван Андрійович Слободяник.

З 1957 року в стінах школи діти почали вивчати “Будову автомобіля”.

З 1972 по 1988 роки педколектив очолювала директор Олександра Іванівна Артюх, одна із кращих директорів шкіл району, відмінник народної освіти УРСР.

У всі часи педагогічний колектив озброював своїх вихованців міцними знаннями і вважався одним із кращих.

У 1986 році на кошти цукрового комбінату методом народної будови за 3 місяці було побудовано нове приміщення школи. В будівництві взяли участь всі організації Богодухівського району, батьки учнів, вчителі. Координував будівельні роботи 1-й секретар райкому партії Мороз С.Г. Будівництво нової  школи обійшлось цукровому комбінату в 1 млн. карбованців.

1 вересня 1986 року красуня-школа приймала перших учнів 6-річного віку, які мали навчатися 11 років. Для цих дітей були створені особливі умови: виділені найкращі приміщення для класу, ігрової кімнати та спальні.

З 1986 року гостинно відчинив двері шкільний спортзал, відкрилась їдальня, була введена кабінетна система навчання. Учні молодших класів харчувались за рахунок держави, а 5-10-х класів – за рахунок організацій, де працюють батьки учнів.

З 1988 по 2011 рік навчальний заклад очолювала ентузіаст педагогічної справи Кравченко  Валентина Михайлівна 

У  2011 році директором школи призначений Гуцал Володимир Миколайович.

Колектив школи підтримує ті славні традиції, які заклали їх славні попередники. Щороку учні беруть участь у районних та обласних предметних олімпіадах, Всеукраїнських конкурсах  і завжди посідають призові місця. Учителі – постійні учасники конкурсів педагогічної майстерності, автори публікацій у фахових методичних виданнях .У 2015 році  на зовнішньому  незалежному оцінюванні 75%  учнів виконали завдання на достатньому та високому рівні. Це найкращий результат у районі.

З 19 лютого 2018 року директором школи призначено Близнюк Наталію Анатоліївну.

Життя іде, щороку звучить перший дзвінок для малих школярів і кружляють в останньому шкільному вальсі випускники.  В цьому є своя закономірність і сенс буття.